Татуировщик из Освенцима Гізер Морріс

У 1942 році Лале, як і інших словацьких євреїв, відправляють до Освенціму. Опинившись там, він завдяки тому, що говорить кількома мовами, отримує роботу татуювальника і з жахливою швидкістю набиває номери новим ув'язненим, а за це отримує деякі привілеї: окрему комірчину, трохи краще харчування і відносну свободу переміщення по табору.

Якось у липні 1942 року Лале, ув'язнений 32407, наносить на руку тремтячій молодій жінці номер 34902. Її звуть Гіта. Незважаючи на їхнє тяжке становище, незважаючи на те, що кожен день може стати останнім, вони закохуються і всупереч усьому вірять, що зможуть вижити в цих нелюдських умовах. І хоча становище Лале як татуювальника відносно краще, ніж інших ув'язнених, але не захищає від жорстокості есесівців. Знову і знову ризикує він життям, щоб допомогти своїм товаришам на нещастя і особливо Гіте та її подругам. Незважаючи на постійну загрозу смерті, Лале та Гіта ніколи не перестають вірити в майбутнє. І в цьому майбутньому вони обов'язково будуть жити разом довго та щасливо.