Королева пустелі Джорджина Хауэлл

«Сьогоднішнє ранок минуло досить продуктивно — я проклала південну межу кордону Іраку», — так писала в одному зі своїх листів до батька героїня роману Джорджіні Говелл. І це не вигадка, і не перебільшення… Ці слова належать Ґертруді Белл — британській письменниці, мандрівниці й дослідниці початку ХХ ст., археологу та картографу. Саме її рука малювала кордони між новітніми Іраком, Сирією, Палестиною, Йорданом, Саудівською Аравією.

Великі статки і високий статус батьківщини пророкували Ґертруді благополучне світське життя, та вона обрала інший шлях… Першою з європейців перетнула Сирійську пустелю, об’їздивши на спині верблюда всі куточки Месопотамії. Організувала перші вибори в Іраку, приєднавшись до створення його конституції. Дослідила культуру та звичаї бедуїнів Близького Сходу та заснувала у Багдаді Національний музей. І про все це ми дізнаємося з її щоденників та чисельних аркушів, фрагменти яких Джорджина Говелл наводити у романі.

Книга розповідає про жінку-легенду Ґертруду Белл — британську розвідницю і водночас довірену особу багатьох аравійських шейхів, які назвали її Хатун — Королева.