А тому ли я дала? Когда хотелось счастья, а получилось как всегда

<p>Дівчатка, давайте чесно. Як часто, будучи у відносинах, ви ставите питанням – ну чому?! І ось це "ну чому?!" у кожній своє. Одна мається із холодним, як айсберг в океані, партнером. Інша оточена турботою і пестощами, отримує ромашковий чай і масаж стоп після важкого дня, і все одно шукає коханця, щоб ноги об неї витирав і звертався, як із ганчіркою. Та щоб побрутальніше! Є панночки, які й самі не можуть пояснити, чого хочуть. Мріють про домашній затишок, але щоб не нудно, і як у кіно, але не занадто. Тому що вона вся така вітряна, у ній сто облич і тисяча ролей.</p> <p>Тільки жоден із цих сценаріїв у результаті не веде до особистого щастя. І ти з поспіхом зібраною валізою улепетуєш від чергового єдиного з вічним жіночим криком «та щоб я з таким ще раз – ніколи!». І знову наступаєш на ті самі граблі. І ось ми повертаємось на початок – чому?</p> <p>А тому, що проблема, як водиться, лежить не на поверхні. У цьому переконана і Ніка Набокова. У своїй книзі «Чому я дала? Коли хотілося щастя, а вийшло як завжди» вона розповідає реальні історії з життя, докопуючись до самої суті та відповідаючи на жіноче потаємне «чому?»</p> <p>На сторінках книги ви не знайдете складних термінів з аналітичної психології, розбору архетипів по Юнгу та інших хитрощів. Це швидше розмова з подругою до душі. Начебто ви засіли на кухні з чашкою улюбленого напою і розбираєте вашу проблему по кісточках. В історіях Нікі кожна читачка знайде відлуння своєї історії та обов'язково отримає відповідь. На те вона і найкраща подруга, щоб усе пояснити, заспокоїти і дати чарівний потиличник: іди, мовляв, душе моя, вірною дорогою і більше не гріши!</p>