Пн-ПТ: 10:00-18:00
Сб-Нд: Вихідний
Як домогтися, щоб підліток не сперечався з дорослими? Як уберегти дворічного малюка від небезпечних експериментів? Втомились твердити цілими днями одне і те ж саме, кваплячи дитину то в школу, то в ліжко, воювати за незроблені уроки або сидіння перед телевізором? Тоді ця книга для вас.
Як домогтися, щоб підліток не сперечався з дорослими? Як уберегти дворічного малюка від небезпечних експериментів? Втомились твердити цілими днями одне і те ж саме, кваплячи дитину то в школу, то в ліжко, воювати за незроблені уроки або сидіння перед телевізором? Тоді ця книга для вас. Фахівці з нейропсихіатрії і дитячої та підліткової психотерапії Деніел Сігел і Тіна Брайсон переконані: коли ми закликаємо дітей до порядку, наше завдання – не забороняти і карати, а навчити їх. Навчити контролювати свої пориви, справлятися з гнівом та іншими сильними негативними емоціями, враховувати наслідки їх вчинків для оточуючих. При освоєнні цих навичок в мозку дитини утворюються міцні нейронні зв’язки, формуючи його особистість і характер, вони стають природною потребою і надалі допомагають справлятися з будь-якими труднощами і приймати правильні рішення. І навчити своїх дітей всього цього можна без всяких драм і сліз – стверджують автори і переконливо доводять це в книзі.
Дисципліна без драм і руйнування сімейних уз: побудова співпраці за допомогою розвитку мозку дитини
Ви не самотні!
Якщо ви не знаєте, як домогтися, щоб підліток не сперечався з дорослими і поводився чемно, як переконати дворічного малюка не забиратися куди не треба і надягати куртку, перш ніж вийти на вулицю... Якщо ви втомилися повторювати одне й те ж: «Поспішай! Знову до школи запізнишся!» — і кожен день воюєте через часу відходу до сну, незроблені уроки або сидіння перед телевізором... Якщо ви пригнічені і розгублені... Майте на увазі: ви не самотні.
Ваш випадок абсолютно не винятковий. Адже ви батьки! Звичайні люди і нормальні батьки.
Дійсно, як привчити дитину до дисципліни? Не зрозуміло! Зазвичай все відбувається так: дитина робить щось не те. Ми зриваємося. Дитина лякається. Сльози рікою. (Найчастіше наші, батьківські, але іноді й дитячі.)
Це вимотує. Це виводить з себе. Це справжня драма, де звучать звинувачення, розбиваються серця, накопичуються протиріччя і наростає відчуження.
Чи траплялося вам після особливо болісного скандалу з дитиною мучитися питаннями: «Що я роблю не так? Невже неможливо по-іншому? Невже не можна домогтися слухняності, діючи спокійно, а не підливаючи масла у вогонь?». Ви хочете змусити дитину вести себе добре, але не ціною вашої взаємної прихильності! Ви хочете зміцнювати відносини з нею, а не руйнувати їх. Ви по горло ситі скандалами. Але чи можна щось зробити?
Можна.
У цьому і полягає основний посил нашої книги: ви можете привчити дитину до дисципліни, діючи з повагою і любов’ю і в той же час встановлюючи чіткі межі та правила. Іншими словами, по-іншому можна. Прокладіть для дитини шлях до правильної поведінки через взаємну прихильність і шанобливе ставлення і в обхід трагедій і скандалів — і допоможіть їй розвинути навички спілкування та прийняття рішень, навчіть її ми дувшися про інших і чинити так, щоб у майбутньому її чекали щастя і життєвий успіх.
Ми спілкувалися з тисячами батьків по всьому світу, ділилися з ними найважливішими знаннями про те, як працює людський мозок і як це впливає на їхні стосунки з дітьми. І незмінно спостерігали гаряче бажання навчитися коректувати поведінку дітей з повагою до особистості дитини і разом з тим більш ефективно. Батьки втомилися кричати і лаятися, втомилися бачити, як впадають у відчай діти, — і втомилися від їхньої поведінки. Вони прекрасно знають, якими виховними методами не хочуть користуватися. Але як же тоді їм потрібно діяти? Вони б і раді, закликаючи дитину до порядку, вести себе ласкаво і терпляче. Але коли доходить до справи, накопичені втома та гнів беруть верх. Батькам потрібні методи виховання, які працюють — і за які їм самим не буде соромно.
У цій книзі ми познайомимо вас із нашим підходом до виховання, який називаємо «Ні — скандалам, так — комплексному розвитку мозку». Пропоновані нами прийоми і методи зведуть до мінімуму загострення пристрастей, якими зазичай супроводжується боротьба за дисципліну. Ви зітхнете і полегшенням, а виконувати батьківські обов’язки стане набагато простіше. Але, що ще важливіше, ви створите в мозку дитини зв’язки, які сприятимуть розвитку її емоційної сфери та навичок спілкування, настільки цінних як у дитинстві, так і в дорослому житті. І все це послужить зміцненню вашого взаєморозуміння і любові.
Ми сподіваємося, що ви усвідомлюєте: ситуації, коли дитину необхідно закликати до дисципліни, — ключові у виховному процесі. Адже саме в ці моменти у вас з’являється можливість найбільш ефективно вплинути на її формування, допомогти становленню її особистості. І відтепер, коли подібна ситуація виникне, — а таке буде траплятися знову і знову, — ви будете розцінювати її не просто як конфлікт, що породжує взаємним роздратуванням і розчаруванням. Ви побачите в ній також можливість зміцнити взаємини з дитиною і перенаправити її поведінку в конструктивне русло, що піде на користь як їй самій, так і всій родині.
Якщо ви педагог, лікар або тренер і так чи інакше відповідаєте за розвиток і благополуччя дітей, то наші рекомендації стануть у нагоді вам і в роботі з учнями, пацієнтами, клієнтами або підопічними. Недавні наукові відкриття збагатили наше розуміння того, як «влаштовані» діти, як вони мислять і чого потребують, і які способи привчання до дисципліни максимально сприяють їхньому здоровому розвитку. Наша книга адресована всім тим, хто ростить дітей, піклується про них і цікавиться науково обгрунтованими, ефективними і заснованими на любові та повазі методами виховання. У тексті ми користуємося словом «батьки», але в рівній мірі звертаємося до бабусь і дідусів, вчителів і всіх інших значущих для дитини людей. Співпраця з однодумцями збагачує наше існування, і з найперших днів життя малюка дорослі, об’єднані турботою про нього, можуть почати цей спільний шлях. Нам би дуже хотілося, щоб у всіх дітей було велике коло дбайливих, зацікавлених дорослих, які усвідомлено і відповідально підходили б до своєї ролі вихователів, а при необхідності закликали до дисципліни, користуючись методами, що сприяють розвитку дитини і зміцнюють її зв’язок з близькими.